Поради від психолога для учнів при дистанційному навчанні
Організація освітнього процесу відрізняється від очного навчання дітей у першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ВДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами. Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зарозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде.
Стрес – це не найсприятливіший грунт для розвитку. Для того, щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес, пропонуємо такі кроки.
Скласти чіткий розклад/режим
Стабільність і зрозумілість – це те, що створює якусь зону безпеки.Складіть новий розклад для себе. Намагайтеся дотримуватися режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі.
Організувати робочу зону
Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій чуточок (обов’язково ввімкнений екран монітору чи телефону та наявні навушники). Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність впливає світло. Яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.
Організувати форму
Ви не повинні сидіти в піжамі. Буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і «переключитися» на заняття, якщо ви будете одягнені у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг.
Робити перерви
Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби ви перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).
Поради батькам
Знизити очікування і вимоги. Якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина/дочки погіршилася – НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІСТЬ, а навпаки,
зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переоцінки вимог стосовно дитини.
Мотивувати і помічати успіхи
Не змушуємо дитину , а мотивуємо! Спробуйте переконати дитину в тому, що система примусу відходить в минуле. Кожна людина в сучасному світі розуміє ту міру відповідальності за своє життя, яку вона несе. Ніхто не допоможе тобі стати освіченою і успішною людиною, якщо ти сам не захочеш і не навчишся цього. Дистанційна освіта дає унікальний шанс довести самому собі, чого ти вартий. Але батьки повинні усвідомлювати, що такий рівень відповідальності за своє життя дитина отримує з часом. І головна мета батьків – допомогти своєму школяреві це зрозуміти і створити максимально комфортні умови для того, щоб він зміг оволодіти навичками онлайн-навчання.
Водночас не забуваймо відзначати і успіх. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.
Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.
Шановні батьки! Карантин – не канікули! Це означає, що необхідно допомогти дітям вдома організувати роботу в умовах дистанційного навчання.
Дистанційне навчання буде організоване засобами середовища Google Classroom, яке дозволяє швидко створювати і узагальнювати завдання, обмінюватися інформацією, виставляти оцінки, залишати коментарі, спілкуватися учням і учителям.
Намагайтеся, щоб діти працювали відповідно до графіка: вчасно і систематично! Контролюйте, щоб дитина добросовісно виконувала домашнє. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб. Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичимо терпіння і мудрості!
Міністерство охорони здоров’я спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз підготували поради для батьків. Рекомендації допоможуть впоратися з викликами, що можуть виникнути під час повернення до навчання.
Важливо памʼятати, що стрес і навколишні умови (війна та COVID-19) продовжують впливати на нас. Це позначається зокрема й на навчальних навичках, здібностях і можливостях дітей. Слід із розумінням і терпінням ставитися до можливих труднощів у навчанні: зниженої концентрації, відстороненості, погіршення памʼяті тощо. До цього треба бути готовими дітям, вчителям і батькам. Це нормально та тимчасово, ніхто не невдаха – поясніть це дітям.
Які складнощі можуть виникнути?
- Повільне згадування матеріалу.
До звичного «літнього відкату» додається стрес від трагічних подій в Україні а також «зламаного» процесу навчання через пандемію та війну. Цьогоріч знадобиться більше часу на повторення матеріалу. Проте не варто прискорювати цей процес, все поступово пригадається.
- «Кульгання» орфографії.
Діти та дорослі, які пережили досвід травматизації, можуть «забувати» на деякий час правила орфографії. Зі стабілізацію та заспокоєнням вони пригадаються. Допоможуть ігри зі словами, кросворди.
- Складнощі з довгостроковою памʼяттю.
Коли ми переживаємо стрес, нам складніше щось запамʼятовувати, особливо довгостроково. Починайте з маленьких обсягів інформації.
- Проблеми з концентрацією.
Діти під час навчання можуть крутити щось у руках або гойдатися на стільці. Це не відволікання, а метод «відгальмувати» зайві сигнали – саме в такий спосіб діти можуть концентруватися. Не забороняйте це робити, натомість спробуйте включити такі рухи в навчальний процес.
- Тотальна екранізація.
Безліч дітей звикли тримати гаджети в руках. Щоб відвикання було поступовим, можна включати застосунки в телефонах у процес навчання.
- Запит на практичне та конкретне.
Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять, тому зараз потрібна наочність, зрозумілі знання та дії. Діти, особливо старші, можуть більше перейматися практичністю та необхідністю знань, які їм пропонують.
- Втома від адаптації.
Пристосування до нових, незнайомих обставин і людей виснажує. Дитина може бути більш дратівлива, швидше втомлюватися.
- Зниження самооцінки.
Коли ми проживаємо складний досвід чи стрес, змінюється навіть самооцінка. Зараз діти часто живуть у режимі очікування невдачі, їм потрібен досвід перемог і підтримка. Давайте маленькі завдання зі швидким результатом, відзначайте перемоги. На одне критичне зауваження має бути не менше трьох схвальних реакцій.